Усі матеріали про кондиціювання

Інженерна практика · Кондиціювання

Матеріал 01 / 10

VRF, DX чи чилер–фанкойл: чому немає найкращої системи для всіх будівель

Питання «Що краще: VRF чи чилер?» нагадує вибір обладнання до того, як сформульована задача. Для одного об’єкта вирішальною буде незалежність орендарів. Для іншого — цілорічне охолодження, можливість поступової реконструкції або наявна водяна мережа.

Тому ми починаємо не з бренду. Спочатку визначаємо, як будівля має працювати. Потім обираємо систему, здатну забезпечити ці режими.

Спочатку розберімося з термінами

DX означає пряме випаровування холодоагенту в повітроохолоджувачі. VRF також належить до DX-технологій, але використовує спільний холодильний контур із регулюванням продуктивності та кількома внутрішніми блоками. Коли в комерційній пропозиції VRF і DX виділені окремо, під DX зазвичай мають на увазі спліт-системи, канальні кондиціонери або зовнішні агрегати для вентиляційних установок. 1

У схемі чилер–фанкойл до приміщень переважно подається охолоджена вода або водний розчин, а повітря обробляють водяні теплообмінники. Холодильний контур при цьому не зникає: у парокомпресійному виконанні він залишається в чилері. 2

Є і гібридні рішення. Наприклад, HVRF поєднує холодильний контур із водяною ділянкою до внутрішніх блоків. Тому важливіша фактична схема, ніж назва технології. 3

Площа не визначає вибір одноосібно

Уявімо два офіси однакової площі. Перший — відкритий простір з одним графіком роботи. Другий — окремі орендарі, переговорні, серверна та кабінети на різних фасадах.

У першому випадку можна розглядати спільну систему з відносно простим зонуванням. У другому потрібно окремо перевірити незалежність режимів, обслуговування та наслідки зупинки одного контуру.

Навіть однакова сумарна потреба в холоді не робить ці задачі однаковими. Важливо, коли виникає навантаження, у яких зонах і що відбувається поза основним робочим графіком.

Різні температури — не завжди різні режими

Можливість задати температуру в кожному кабінеті не дорівнює можливості одночасно нагрівати один кабінет і охолоджувати інший. Для VRF потрібно розрізняти звичайне теплове насосне виконання та систему з рекуперацією тепла. 4

Для водяної системи також важлива архітектура: типовий двотрубний фанкойл використовує один водяний контур, а чотиритрубний має окремі підключення тепла й холоду. Доступність обох джерел визначається всією системою. 5

Якщо не уточнити це до закупівлі, індивідуальні пульти не виправлять обмеження проєкту.

Що ми порівнюємо в кошторисі

Порівняння має охоплювати весь комплект: обладнання, мережі, автоматику, електроживлення, дренаж, пусконалагодження та доступ для сервісу. Вентиляцію також потрібно описати окремо: назва системи кондиціювання сама по собі не підтверджує подачу необхідного зовнішнього повітря. 1

Для оцінки експлуатації я б вимагав однакових вихідних умов: графіка роботи, температур, навантажень і меж підрахунку енергії. Не можна порівнювати споживання одного зовнішнього блока з усією чилерною станцією разом із насосами.

Підключення до аналітики теж краще обговорити заздалегідь: які параметри будуть доступні, де зберігатиметься історія і які команди дозволить виробник.

Найкраща система — не та, що перемогла в загальному порівнянні технологій. Це система, обмеження якої враховані саме для вашого об’єкта.

Джерела

  1. 1ASHRAE Handbook — Variable Refrigerant Flow
  2. 2Trane — Comprehensive Chilled Water Systems
  3. 3Trane / Mitsubishi Electric — Hybrid VRF
  4. 4Mitsubishi Electric — City Multi VRF Outdoor Units: Heat Pump and Heat Recovery
  5. 5Eurovent Certified Performance — Fan Coil Units

Контакти

Зв’язатися з інженером

Опишіть задачу та залиште зручний контакт. Інженер SM Systems продовжить розмову з урахуванням вашого об’єкта.

ТОВ «СМ СІСТЕМС»044 232 19 32